29 квіт. 2025 р.
Цьогоріч Škoda Auto святкує 130-річчя, і ми розповідаємо про ключові моменти в історії бренду через унікальні експонати з архівів та музейних колекцій. Цього разу пропонуємо подивитись на рекламні плакати та брошури, створені для експортних ринків. Попри їхню художню красу, вони також розповідають історію складного періоду для всієї країни.
9 травня 1945 року, наступного дня після завершення Другої світової війни, на Младу-Болеслав почали падати радянські бомби. Дві з них, по 250 кг кожна, влучили в автозавод. Вибухи та пожежа пошкодили насамперед виробничі цехи, але виробництво відновилося вже за кілька місяців — спершу вантажівок, а згодом і легкових автомобілів.
Автомобільна промисловість відіграла важливу роль у відновленні Європи після війни. Політична ситуація в різних країнах впливала на підходи до моторизації. Як і британський уряд, влада Чехословаччини вирішила націоналізувати ключові галузі. 27 жовтня 1945 року набув чинності Декрет № 100, який започаткував націоналізацію шахт і промислових підприємств. А вже у 1946 році стартував дворічний план відновлення економіки.
У ті часи великий акцент робився на експорт, що підтверджується рекламними матеріалами того періоду: «Збільшуючи експорт, ми досягнемо високих обсягів виробництва, забезпечимо державу цінною валютою та знизимо ціни на автомобілі для внутрішнього ринку», — йшлося у плані на 1947 рік.
У 1946 році виробника з Млади-Болеслав перейменували на Automobilové závody národní podnik (AZNP), однак автомобілі продовжували продаватися під брендом Škoda. Це стало остаточним розривом з інженерною групою Škoda з Пльзеня, яка ще у 1925 році об’єдналася з Laurin & Klement.
Після комуністичного перевороту у лютому 1948 року Чехословаччина стала частиною соціалістичного Східного блоку під впливом СРСР. Наступні 40 років країна жила в умовах централізованої планової економіки. П’ятирічні плани визначали, що, де й у яких обсягах виробляти, якими будуть ціни та зарплати. Та експорт так само залишався критично важливим, бо приносив країні дефіцитну іноземну валюту.
Для підтримки експорту створювали цілу серію яскравих рекламних плакатів і брошур різними мовами. До роботи долучалися як внутрішній рекламний відділ AZNP, так і сторонні митці — наприклад, графік Франтішек Кардаус (відомий дизайном трамвая Tatra T3) і фотограф Вілєм Хекель. Рекламна традиція у Škoda була сильною ще з часів Laurin & Klement — з якісною графікою для велосипедів, мотоциклів і згодом автомобілів.
Кольорові ілюстрації та чорно-білий мануал
У 1952 році Škoda розпочала серійне виробництво першого автомобіля з цілком металевим кузовом — Škoda 1200, що пізніше трансформувався в Škoda 1201. Ці моделі отримали популярні прізвиська: "Sedan" для версії з закритим кузовом, а також варіанти Station Wagon (STW), фургон, пікап і швидка допомога.
Завдяки ефективним рекламним кампаніям експорт, зокрема і на Захід, був настільки успішним, що на внутрішньому ринку залишалося зовсім небагато автомобілів. Наприклад, у 1955 році з 12 530 виготовлених авто лише 1 682 залишилися в Чехословаччині — і ті переважно для держустанов. Тим часом місцевим покупцям доводилося чекати на автомобіль в чергах.
У тому ж 1955 році на автосалоні в Брюсселі дебютувала модель Škoda 440 Spartak — згодом її замінила ще популярніша Škoda Octavia.
Успішний експорт і глобальна присутність
Рекламні зусилля дали результат — Škoda добре себе показувала на міжнародному ринку. Крім Західної Німеччини, Великої Британії, Франції та Іспанії, автомобілі експортувалися до Австралії й Південної Америки. Наприклад, у Чилі Octavia Combi збирали локально — модель здобула популярність серед фермерів. А деякі авто навіть потрапили до США.
Для англомовних країн було створено офіційний рекламний мануал для Škoda 440 Spartak, замовлений державною зовнішньоторговельною компанією Motokov — єдиною, хто мав право продавати чехословацькі авто за кордон. Це унеможливлювало прямі контакти між виробником і західними покупцями. У мануалі використовувалися ілюстрації без тексту, які дозволялося вільно публікувати у пресі.
Промислові амбасадори Чехословаччини
Справжнім експортним хітом стала легендарна Škoda Felicia, яку згодом доповнили Octavia та її універсал Combi. Хоча наявні моделі ще мали потенціал для модернізації, комуністичне керівництво наполягало на створенні абсолютно нової машини, яка дозволить масштабувати виробництво.
Так у 1964 році з’явилася Škoda 1000 MB — перший масовий автомобіль бренду з несучим кузовом. Під цю модель у Младі-Болеславі збудували новий завод, який досі називають “новим”, або “за залізницею”. Велика частина вироблених автомобілів знову вирушила на експорт. Škoda 1000 MB стала символом порівняно світлого періоду в історії соціалістичної Чехословаччини, який раптово перервало вторгнення військ Варшавського договору у серпні 1968 року.
Загалом Чехословаччина пережила вісім п’ятирічок — більшість з них радше “витримувала”, ніж приймала з ентузіазмом. Остання планувалася на 1986–1990 роки, однак падіння комуністичного режиму в 1989-му поклало край плановій економіці. Нова політична реальність принесла ринкові умови.
Від малюнків до діджиталу
Škoda Auto завжди вміла адаптуватися до нових комунікаційних форматів. Із появою моделі Spartak ілюстрації поступилися місцем фотографіям. Згодом з’явились креативні фотосесії, які пізніше змінили телевізійні ролики. Сьогодні ж компанія більший акцент робить на цифровий простір — інтернет і соціальні мережі.